ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну та якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
КАДАСТРОВИЙ НОМЕР ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
ГЕОПРОСТОРОВИЙ ОБ’ЄКТ – об’єкт реального світу, що характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат.
ІНДЕКСНА КАДАСТРОВА КАРТА (ПЛАН) – картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).
ПОЗЕМЕЛЬНА КНИГА – документ Державного земельного кадастру, що містить відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площу; місцезнаходження; склад угідь; цільове призначення ( категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативну грошову оцінку; інформацію про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; дані про бонітування грунтів тощо.
